j48tennis.net
- IBK Tennis Consulting представляє: «Око Караоке». Щоб так зарано, щоб не було запізно…(Завершення) - 29.12.2022
- IBK Tennis Consulting представляє: «Око Караоке». Щоб так зарано, щоб не було запізно…(Продовження) - 29.09.2022
- IBK Tennis Consulting представляє: «Око Караоке». Щоб так зарано, щоб не було запізно… - 18.09.2022
Перші дні турніру Великого Шлему багаті на матчі, проте, часто бідні на події. Але не цього разу.
Стартовий день, що в Парижі досить резонно є неділею, одразу розпочався сенсаційно. В цей матеріал неможливо втиснути все, тому в коментарях до нього кожен може поділитись своїми спостереженнями. Отже, вперед!
Я мав в планах зробити прогноз на змагання, але дебільне рішення АТР та WTA щодо німих тенісистів, завадило цьому. Одним з моїх прогнозів мав бути успішний виступ Онс Жабер. Я не планував для неї перемоги в турнірі, але високі сподівання були для мене досить аргументовані. Пальцем в небо, як виявилось все це.
Магда Лінетт, звичайно, заслуговує на повагу. Тим не менш, гравчиня, що цього року має найбільшу кількість перемог на грунті в сезоні, не повинна була так проблемно грати саме проти неї. Якщо прізвище цієї гравчині не Жабер. Зазвичай лідери, що претендують на титул, розпочинають двотижневий забіг не на всі 100%. Розрахунок робиться з огляду на те, що основні сили мають витрачатись на вирішальних стадіях.
Це мудро, хоч вимагає певного класу. Цей клас має допомогти в раціоналізації дій в стартових колах. Коли досвід вірних рішень дозволяє схилити терези на власний бік саме в чіткості виконання планів та задумів. Різниця між бажаним та тим, що відбувається в грі класного виконавця має бути мінімальною. Це береже сили й нерви задля вирішальних звитяг.
«Гра під контролем» – незважаючи на рахунок – дає бажаний результат – перемогу. Це – головне завдання для лідерів на першому тижні. Але Онс з ним не впоралась. Чому? Можливо, перегоріла. Десь далася взнаки втома та потенційні помилки з відновленням. А ще, як слушно зауважили вболівальники, туніска заговорила про виграш Шлему. Й ця мета – зайвий тиск. Отже, все накопичилось й придушило можливості.
Дещо схоже відбувалось у грі Фелікса Оже Альясіма з Хуаном Пабло Варільясом. Фаворит з Канади в перших двох партіях виглядав справжнім андердогом. Навіть за невимушеними помилками, здавалось більш класний гравець тріщав 3:16. Перуанець (виявляється й в Перу є чудові гравці) був невибагливим, проте дуже акуратним й рішучим саме там, де треба. Проте, напротязі обох програних партій Оже Альясім не виглядав приреченим. Хоч й поступився 2:6 2:6.
На звичайному турнірі на цьому все б закінчилось. Але на Шлемі за такого рахунку фаворит іноді тільки починає. Коли задовольняються амбіції гравців що майже не грають 5-ти сетові матчі. Далі все пішло не за планом Хуана Пабло, якщо цей план в нього був. Він втратив не тільки зосередженність, яка вимагає довгих тренувань й змагального досвіду, але він загубив акуратність. Відійшовши далеко за задню лінію, Варільяс практично підставив себе під безперешкодний обстріл, яким його легко забомбив Фелікс. Ознака невисокого класу.
Коли твої бажання – дотягнути до перемоги – не відповідають сутності гри. В тенісі ти саме маєш перемогти. На високому рівні перемоги ніхто не дарує. Це може підтвердити й Домінік Тім, який все не вийде на надійність власного ризику. Та й Гарбіньє Мугуруза. З нею відбувається десь схоже з Тімом. Її гра вимагає віри в себе. А після пандемії іспанка втратила ритм й саме впевненість в своїх можливостях. Коли вона це виправить – не знає ніхто. Поки вона програла Кайі Канепі, що на грунті ніколи не виглядає класним виконавцем.
Й на завершення про «потєряшек». Буду саме на цьому наголошувати. Бо вони мають червоніти, дивлячись на пусті кола замість прапорів, та пусті місця для назви країни.
Ось стоїть в сітці бідний Івашка. Звідки він? А Бог його знає. Як в мультику «із дварца піанерав». Екскрс для них – в цьогорічному турнірі багато гравців з Угорщини.
Десь 7-8 років тому в країні почали доволі серйозно інвестувати в тенісні змагання. Це викликало не тільки увагу до цього спорту, але й якісний підйом гравців, тренерів, інфраструктури.
В найближчі роки в країнах «Потєряндіях» турнірів не буде. Це зрозуміло. Отже, рух навпаки їм гарантований. Попри всі гучні заяви про «внутрєнній тур». Так їм й треба. Ракова хода почалась. Ось така вона реальність. Якщо вони бажають чогось іншого – то їх проблеми. А проблеми «індєйцев» Шерифа не турбують.