Український тенісний проєкт в Великобританії: “Ми хочемо зробити успішними всіх. Розуміємо, це неможливо. Але прагнемо довести зворотнє.”
Друга частина інтерв’ю з Всеволодом Кевличем (Частина перша: Всеволод Кевлич: Успіх Марії Кочерженко в 2026 році можливо лише повторити)
– Повернемось до Марії (Кочерженко). Завершити рік перемогою на європейському Мастерсі – це дуже круто. Які її результати ти б ще виділив?
Її перше місце в підсумковому рейтингу складалось із дійсно видатних результатів. Збірна України до 14 років принесла срібло в зимовому Кубку Європи й золото в літньому. 6-е місце на Чемпіонаті Світу. Теж непогано, й мабуть дуже цінне тим, що був досвід ігор на межі втоми проти збірних Канади, Бразилії, Японії й Китаю. Підкреслю – цьогоріч Марія виграла ВСІ свої одиночні матчі в команді. Не знаю, чи є якісь аналоги. Просто перерахую країни, лідерів яких вона обіграла. Італія, Франція (двічі), Швейцарія, Румунія, Словенія, Хорватія, Німеччина (двічі), Словаччина, Швеція (двічі), Канада, Бразилія, Японія, Китай. Вражаючий перелік.
Щодо індивідуальних змагань, їх вона грала не так багато. Про невдалий Тарб я згадував на початку. А вже в лютому був фінал на турнірі Суперкатегорії (інші вона не грала) в Стокгольмі, потім перемога на такому ж турнірі в Мілані й фінал на Уїмблдоні. Фінал в одиночці й півфінал в парі на індивідуальній першості Європи. Та, врешті решт, перемога на підсумковому турнірі в Монте-Карло. Календар насичений, але саме через якість матчів, а не через кількість зіграного. Матчі за збірну загалом забрали 5 тижнів. Проте такі матчі – велика честь та корисний досвід. Підкреслю, в своїх одиночних матчах Марія здобула 100% перемог за збірну. Перевершити цей здобуток неможливо!
– Як, на твій погляд, ця тривала війна вплинула на розвиток юніорського тенісу в Україні й на українських тенісистів? З якими проблемами стикаються вони? Чи можуть бути якісь тривалі наслідки? Й які вони?
Звичайно, війна не могла не створити вплив. Я спробую його розділити на дві складові. Й хочу вибачитись відразу, якщо зачеплю чиїсь душевні струни, бо розумію, що питання може бути делікатним й особистим. Й мої намагання шукати позитивне в суцільному жаху може бути сприйняте боляче. Я ненавиджу тих, хто розпочав цю війну. Я навіть не хочу їх називати, бо вони того негідні. Ніякі історичні виправдання не можуть виправдати втрачені людські життя, зруйновані споруди, побудовані для людського розвитку, стерті можливості для кожної людини. Коли істота спрямовує на людей купу заліза з засобами масового вбивства, ця істота – мерзотник, покидьок, закомплексоване створіння … Цензурні слова закінчені.
Й в умовах боротьби із таким злом існує український теніс. Працею багатьох тренерів, яку ми завжди цінуємо й причетність цих людей ми завжди згадуємо в успіху їх вихованців, що приєднались до нашого проєкту. Сергій Петрович Козченко, який підготував Марію й тренує її й сьогодні, коли вона повертається додому, приклад присвяти своїй праці й своїм учням. Наш ворог вбив декого із тенісного світу, окрім багатьох простих українців. Він зруйнував центри, позбавив можливості жити й тренуватись вдома багатьох наших юних спортсменів. Війна триває й її кінця й краю не видно. Передбачаю, що це може створити певні відчуття безнадії. Діти втрачають віру в майбутнє. Й це дуже погано. Окрім того, що у багатьох дітей батьки воюють на фронті. Когось мобілізують. Уявляючи їх стан, ти іноді впадаєш у відчай від безсилля. Безсилля – це теж стан, що шкодить спортивному розвитку. Й ось у цій «темряві» ми маємо шукати певний промінчик світлого. Здатність чинити спротив. Діяти на межі можливостей. Попри невдачі навколо, шукати свій шлях. Виховувати злість, яка краще трансформується в спортивну енергію.
Ми можемо отримати вольових спортсменів, здатних розуміти й сприймати, що гра в теніс – це далеко не питання життя й смерті. Й тенісний матч – це шлях, а не вирок. Вирок – там, де вбивають й ти приречений. Діти, які здатні пережити таке лихоліття, будуть стійкими. Якщо правильно із ними спілкуватись й допомагати попри все правильно ставитись до світу навколо. А як трансформуватиметься ця енергія – нам належить побачити. Попри все, юніори продовжують грати в теніс, тренуватись й змагатись. Знімаю капелюха перед кожною родиною юних тенісистів в цей час. Й наш проєкт намагається надати посильні можливості для всіх українців.
– Чи можуть такі проєкти як ваш, Еліни Світоліної й її фонду, Марти Костюк й теж її фонду допомогти їм в цей час?
Безумовно. Й я лише вітаю всі ініціативи, які надають можливість для тренувань й перебувань українських дітей в безпечних місцях. У нас різні концепції. Фонди видатних гравців дбають про створення тих умов, в яких всі мають бути задоволеними. Й це зрозуміло. Наш проєкт трохи інший. Він більше орієнтований на відповідальність за будь-яких умов. Ми розуміємо, що всіх ми не зігріємо. Й також є одна дуже неприємна для нашої діяльності складова, позбутись якої ми не зможемо. Й готові до цього. Не із всіх гравців юніорського віку виходять успішні професійні гравці. Це не новина. Про це знають всі. Але ніколи це не має стосуватись саме «моєї дитини». Життя ж каже інакше.
Ми хочемо зробити успішними всіх. Розуміємо, що це неможливо. Але прагнемо довести зворотнє. Я пропонував співпрацю обом фондам. Поки що не знайшов порозуміння. Гравці й керівники фондів мають право на своє власне бачення. Мені здається, разом ми б отримали більшу синергію. Й це мені в приватній бесіді підкреслила нещодавня Голова британської тенісної Асоціаціі Сенді Проктер. Так й порадила – пробуй ще. Спробую. До речі, було приємно, коли Марта відвідала фінал за участю Марії в Монте Крало. Можливо, саме через це їй дісталось місце на підсумковому Мастерсі в Індіан Уелсі? Жарт, звичайно. Але один Мастерс притягнув інший. Подяка Марті!
Переглянути цей допис в Instagram
– Українським юніоркам та юніорам доводиться грати матчі проти гравців з країн-агресорів. Як вони сприймають це? Як справляється дитяча психіка? Особливо у тих хто безпосередньо знає що таке війна.
Важке питання. Я багато подорожував цього року із збірною. Там цих представників не було. Бо ще в лютому 2022 року ФТУ домоглась їхнього відсторонення від командних змагань. Так само й на індивідуальній першості Європи та командному Кубку Світу. Молодші юніори не так часто стикаються. Можу відповісти через приклад Анастасії та Катерини. Настя грала в Туреччині а вдвох вони стикались із цією категорією гравців в Узбекистані. Сорська – боєць. Якщо б дозволялось, мені здається, вона б наваляла всім не тільки на корті. Але й поза ним. Попри вихованість. Й порядність. Для неї це було подразником.
У Чуєшової трошки інше сприйняття. Вона більш чутлива. Ось для неї ці гравці були зайвим тягарем. Катя відвідувала Харків досить регулярно. Вона бачила руйнування, стикалась із небезпекою. Й нагадування зайвий раз про це через прізвища гравців поруч були важкою складовою тих змагань. Та точно не сприяли її окриленню. Скоріш, пригнічувало. У своєму подальшому плануванні ми намагались не підставляти її під подібний тиск. То ж, це фактор, та зайвий аргумент проти повернення войовничих народів до цивілізованих кіл.
– Що попереду? Чи варто чекати на появу нових гравців?
Я вже згадав, що з понеділка до роботи в проєкті приєднуються Арсеній Пінчук, Віра Клименок та Єва Гірник. Це гравці, на яких чекає цьогорічний календар Марії. Тарбс, Стокгольм, Мілан, Уїмблдон. Виступи в складах юніорської збірної України. Ми будемо намагатись підготувати всіх як слід. Я впевнений, що конкуренція всередині посприятиме зростанню кожного. Так, як колись було в нашій команді за Юрія Сапронова.
Коли окрім Еліни Світоліної тренувались Ольга Янчук та Вікторія Лушкова. Успіх Еліни – зайве підкреслює ефективність такої моделі. Будемо намагатись шукати нових спонсорів та партнерів. Марія вже має контракт з Агенцією, що представляє її комерційні інтереси й підбирає рекламних партнерів та бренди для співпраці. Те саме спробуємо допомогти отримати й іншим. Так масштабуються проєкти. Успіх кожного гравця – наша мета. Будемо раді бачити поруч з нами ефективних й успішних партнерів.
– Дякую за розмову. Успіхів й натхнення від результатів роботи.
Навзаєм. Перемоги й сталого миру всім співвітчизникам.
Олена Кайдалова для Теннісного Порталу України