j48tennis.net

Є в мене один знайомий, який намагається жити у власному світі. Так, він проти війни, йому навіть боляче, що вона йде в нього на батьківщині. Але він вболіває за «токсичних» гравців й не хоче міняти свої уподобання.

Тим більше, він іноді може переписуватись з коментаторами Євроспорту. Й вони запевнили його, що теж проти війни. Цього достатньо для хлопця, щоб бути проти відсторонення гравців з московії та картопляндії від професійного тенісу. Що, ж, позиція, як на мене мерзенна, але вона така, яка є. Попри всі мої намагання її змінити, я не зміг змусити його «випити» мою думку.

«Коняці можна принести воду, але неможливо змусити її випити», – так Вікторія Азаренка виправдовувала тих, хто не згодний з рішенням АТР та WTA зняти очки з Уїмблдонського турніру. Читай, «ви мені втовкмачуйте свою думку, та не зробите так, що я почну думати як ви».

Тепер знову слідкуємо уважно! Й наведена цитата, яку Віка назвала «поговоркою», розставить все на свої місця. Оригінал вислову належить американській поетесі й письменниці початку 20 століття Дороті Паркер. Дякуючи представнику України в ООН Сергієві Кислиці за його вміння дивитись на речі з усіх боків й перевіряти першоджерело, дозволю собі порівняння Азаренкі з посміховиськом ООН небензею. Отже, повна цитата від Дороті Паркер.

«Можно привести лошадь к водопою, но нельзя заставить ее пить. Можно привести курву к культуре, но нельзя заставить ее думать.»

Тепер, щоб не змушувати тих, хто читає далі, копирсатись в «воді», як на мене, вислови Джоковича, Надаля, Рубльова, самої Азаренкі – це про культуру й курву.

Чи можна назвати тенісні тури культурою? В якомусь сенсі так. Це своя богема, свій стиль, свої правила життя. Навіть слово «тур» є частиною «культури». Але сама культура – це дещо більше. Чи може існувати «тур» поза планетою Земля? В розумінні самих гравців – так. Бо курвам дали гроші. Й вони жодним чином не хочуть інтегруватись в життя з його проблемами.

Вони працею здобули квиток в свій окремий пузир. Й саме його вони захищають. «Це мій світ. Я маю на нього право». Право зовнішнього світу – поважати, чи не поважати таку позицію. Курву привели в культуру. Змусити її думати – це інше завдання. Сільвуплє – ваші куміри, які вони є.

На паризькому Шлемі почалось друге коло. Самі події розвиваються досить гучно. Не без сенсацій й з цікавими за сценаріями матчами. Вчора виник черговий привид звинуватити Степана Циципаса в відсутності яєць. Лоренцо Муссетті минулоріч досить суттєво попсував нерви Новаку Джоковичу. Вчора Муссетті знову чудово грав перші два сети. Відігрався в першому й переміг, повторив те саме в другому й знову виграв. Досить незвично зараз спостерігати за поєдинком двох одноручних бекхендистів.


В Муссетті бекхенд не тільки чудовий, але й разючий! Він багато разів просто вражав грека атакою з бекхенду. Напрям польоту його удару іноді дивує. Очікуєш діагональ, а він вбиває зворотній крос. Але цього разу Циципас в третьому сеті знайшов себе. Програвши поспіль 7 геймів, Стьопа став усюдисущім! Він був скрізь й просто закрив собою весь корт, навіть половину суперника. Його теніс можна було порівняти зі стільниковим зв’язком. Наскрізне покриття! Без ніш та поганої якості.

Саме такий теніс допоміг греку довести свою перевагу над суперником. Муссетті не знітився, але його присутності на корті виявилось замало. Там, де у суперника завжди була відповідь, Лоренцо не добігав, не добивав, не віджимав. Лише реагував. А цього на рівні супертенісистів сьогодні замало. Паралельно якось непомітно ветеран Жіль Сімон тишком-нишком у Кареньо Бусти трохи вкрав капусти.

Здавалось, що француз вже здався в п’ятому сеті. Й вік не той, та й сил нема. Але це рідний турнір. Й іспанець втратив перевагу, маючі у вирішальному сеті брейк запасу. Чотири поспіль гейми на фініші дозволили парижанам відкласти другі проводи з тенісу на наступні матчі Сімона.

Ну а прощання з Джо Вілфредом Цонгою виявилось неминучим. «Прощавай Гагарін! Ти був неперевершено космічним гравцем!».

З таких подій формується тенісна культура. Формується вона далеко не тільки гравцями. Як виявляється, гравці – лише члени стайні, яким дали воду. Це не означає, що їх треба питати щодо життєво важливих проблем людства.  Перефразовуючи Михайла Коцюбинського: коні не винні, що частина з них – курви.