Напередодні Олімпійських ігор у Токіо зірки тенісу та переможці минулих Олімпіад Алекс Корретха, Арно Ді Паскуале та Яркко Ніємінен розповіли про досвід участі в найвідоміших світових змаганнях. Вони пригадали, як це — захищати прапор рідної країни, та дали свої прогнози щодо цьогорічних змагань. Найцікавіше із розмови з екс-олімпійцями — в нашому матеріалі.
Про цьогорічну Олімпіаду без глядачів та про спортсменів, які не поїхали у Токіо
Яркко Ніємінен: З одного боку, пандемія сприяла тому, щоб більше людей захоплювалися та займалися спортом. Але з іншого, саме виступ перед багатьма глядачами і є особливим досвідом. Для багатьох спортсменів Олімпіада — це подія, яка трапляється раз у житті, а в цьому році їм доводиться змагатися без підтримки глядачів.
Арно Ді Паскуале: Насправді я цілком розумію гравців, які цього року не відвідають турнір після карантинного року — це складніше, ніж ми думаємо. Гравці неодноразово говорили про те, як важко грати без глядачів, до того ж вони надзвичайно втомлюються, адже календар наразі дуже інтенсивний.
З іншого боку, грати за свою країну — це найкраще, що може трапитися зі спортсменом, і якщо ти претендуєш на Олімпійські ігри, то, на мій погляд, мусиш туди поїхати. Хоча, звісно, це персональне рішення для кожного.
Алекс Корретха: Потрібно розуміти, що календар тенісу інтенсивніший, ніж деякі види спорту, які представлені лише на Олімпіадах чи Чемпіонатах світу. У тенісі є чотири «шлеми» та багато інших турнірів для чоловіків та жінок, а отже часто просто доводиться обирати. І справа не в тому, що ти не хочеш представляти свою країну або не вважаєш це досить важливим. Це дуже особисте, і не кожен гравець готовий поїхати у країну з різницею у часі та тривалим перельотом.
Про фаворитів та сюрпризи, що можуть статися
Алекс Корретха: Я думаю, справедливо сказати, що Новак буде фаворитом, але крім цього, я впевнений, буде чимало сюрпризів.
Також окремо варто сказати про Енді Мюррея. На цій Олімпіаді не так багато спортсменів, у яких у кишені два «золота», тому він просто може поїхати і насолоджуватися змаганнями, водночас роблячи усе можливе. На мій погляд, взагалі диво, що він туди поїхав, оскільки кілька років тому здавалося, що його кар’єра добігає кінця, але він змагається і добре виступив на Вімблдоні, отримавши необхідний для Олімпійських ігор ритм і силу.
В Олімпіаді завжди бувають сюрпризи. Так сталося, наприклад, і зі мною — я ніколи не думав, що зможу виграти медаль у парному розряді з Альберто Костою. Так, і Ніколас Массу виграв «золото», хоча навіть з Арно Ді Паскуале він не був фаворитом. Я думаю, спортсменам потрібно мріяти про перемогу та зробити щось дійсно видатне. Хоча, звісно, має значення жеребкуванням та власне умови ігор.
Яркко Ніємінен: На Олімпійських іграх було чимало розчарувань під час жіночих та чоловічих змагань, тож важко щось передбачити. І якщо гравці вважають, що можуть виграти матч, то це може статися як у парному розряді, так і в індивідуальному. У 2004-му Массу програв сім перших раундів поспіль на жорсткому корті, а потім виграв в Афінах. Він виграв два «золота» для своєї країни, і це були перші золоті медалі, які Чилі виграла в тенісі на Олімпійських іграх. І це чудовий доказ того, що статися може все, що завгодно!
Про Наомі Осаку
Алекс Корретха: Певним чином їй може допомогти те, що цього року змагання проходять без глядачів, адже вона може почуватися так, ніби знаходиться на тренувальному матчі. Нам потрібно дати їй час і не чинити багато тиску, оскільки їй потрібен простір, щоб почуватись краще. Наомі завжди виглядала щасливою і задоволеною, але ми всі з подивом дізналися, що насправді вона страждає через проблеми з психічним здоров’ям. Тож я бажаю їй найкращого! Те, через що вона наразі проходить, може трапитися із ким завгодно, ми не застраховані від цього.
Про Новака Джоковича
Алекс Корреха: Тільки він знає, чому йде на Олімпіаду. Якщо він вирішив поїхати до Токіо, це тому, що він відчуває, що має достатньо сил і енергії, щоб перемогти на Олімпійських іграх і повернутися на Відкритий чемпіонат США.
Йому потрібно бути обережним і йти крок за кроком. Іноді можна програти в першому чи другому турі, це залежить від того, з ким ти змагаєшся, оскільки на Олімпійських іграх жеребкування може бути складним і непередбачуваним.
Утім, я не буду розчарований, якщо Новак не виграє золото. Мені більше сподобалося, що він взагалі вирішив приїхати на Олімпійські ігри, я б привітав його з тим, що він все-таки вирішив змагатися.
Яркко Ніємінен: У його грі майже немає слабких місць: він просто тримає найвищий темп серед чоловіків. Йому іноді навіть не потрібно занадто сильно бити та швидко працювати ракеткою. Новаку вдається брати м’яч настільки рано, що у його суперників немає часу, щоб стати у правильне положення та подумати. Весь матч напружений.
Арно Ді Паскуале: Я відчуваю, що Новак хоче писати історію та йти до Олімпіади — це знак, який він хоче надіслати, щоб показати своїм суперникам, Федереру та Надалю, що він найкращий. І якщо він зможе виграти Олімпіаду та чотири турніри Великого шлему — це, мабуть, більше ніколи не повториться, і це шанс для нього досягти чогось дивовижного. Я вірю, що він може це зробити. Він має впевненість і мотивацію, і, можливо, він не такий «ефектний у грі, щоб за ним спостерігати, але він найкращий.
Про те, як це — виступати на Олімпіаді
Алекс Корретха: Це був унікальний досвід, мабуть, один із найбільш емоційних моментів у моєму житті. Ми з Алексом (Алекс Коста — іспанський тенісист, з яким Алекс виборов бронзу на літніх Олімпійських іграх 2000 у Сіднеї — прим.ред.) виграли бронзові медалі, хоча ми зовсім цього не очікували, адже у парному розряді було кілька неймовірних гравців. І от уявіть: ви стоїте на трибуні з медаллю, всі довкола аплодують, вас показують по телевізору. Я все це бачив багато разів на телебаченні, але не думав, що це станеться зі мною. І хоча минув вже 21 рік, я все іще пригадую цей момент, як одне суцільне диво. Немає нічого, що могло б порівнятися з досвідом участі та перемоги на Олімпійських іграх. І це той досвід, за який я радий був би заплатити, аби тільки пережити його знову.
Яркко Ніємінен: Виступати на Олімпіаді було чудово. Хоч у житті я й обрав для себе індивідуальний вид спорту, в душі я все ж таки більше командний гравець. Тому мені дуже імпонував командний дух, який виникав у нашій фінській національній команді під час Олімпійських ігор, в яких я брав участь. Навіть попри те, що я повністю зосередився на своїх змаганнях, мені було дійсно цікаво готуватися з усіма іншими спортсменами. Наприклад, після того, як закінчився мій турнір в Пекіні, я залишився там, щоб вболівати за інші види спорту.
Арно Ді Паскуале: Насправді для мене досвід участі в Олімпійських іграх дуже відрізняється від, наприклад, Кубку Девіса. Як сказав Алекс, коли ти присутній на церемонії нагородження, це приголомшливі відчуття: довкола близько десяти тисяч людей, неймовірна кількість видатних спортсменів. Досвід, який я отримав на Олімпіаді 2000 у Сіднеї — особливий та унікальний, він не зрівняється за відчуттями з турнірами Великого шлему, або навіть з Кубком Девіса, адже тут може трапитися багато сюрпризів.