j48tennis.net
Українська тенісистка Олександра Олійникова дала інтерв’ю французькому виданню L’Équipe , в якому розповіла про ситуацію в Україні, про свої емоції та переживання, і знову висловилася про позицію конкретних нейтральних тенісистів, які зовсім не є “внє політики”, як деякі стверджують:
– Чому ви живете в Україні, незважаючи на небезпеку?
– Тому що Україна – це моє джерело сили, натхнення і мотивації. Я просто хочу залишатися вдома! Я не з тих, хто тікає. І мої друзі там. Я знаю, що ситуація дуже складна, але, можливо, саме все це, ці почуття, які я переживаю, і роблять мене сильнішою. У моїй квартирі іноді немає електрики, опалення чи води. Це важко, але до цього звикаєш. Мати всі сучасні зручності менш важливо, ніж бути у своїй країні, поруч із рідними.
– У яких умовах ви тренуєтеся?
– Клуб обладнаний генератором, тому він енергонезалежний. Я можу там прийняти душ, коли вдома немає води. В інших клубах, де немає такої системи, діти тренуються в темряві, маючи лише кілька маленьких ламп як єдине джерело світла. Тож мені дуже пощастило, хоча жоден інший професійний тенісист не тренується в Україні. Я готуюся з юніорами, хлопцями 17–18 років або з дівчатами, які грають проти мене удвох.
– Ви подорожуєте сама?
– Так. Раніше я подорожувала з батьком, але влітку 2024 року він добровільно вступив до лав української армії. Це наш дім. Ми хочемо жити в Україні. Він пішов служити, бо це найкращий і єдиний спосіб захистити майбутнє України. Поки мій батько захищає Україну, я намагаюся отримати якомога більше підтримки для наших військових, зокрема граючи на великих кортах. Я можу допомагати своїй країні, розповідаючи свою історію. Я неймовірно пишаюся своїм батьком. Він – величезне джерело мотивації. З часу його вступу до армії я піднялася більш ніж на 200 місць у рейтингу WTA. Я знаю, що він мріяв побачити мене на таких кортах. Я зроблю все, щоб він пишався мною ще більше. До речі, він щойно надіслав мені повідомлення.
– Він дивився ваш матч з України?
– Так, здається, це перший матч, який він зміг подивитися більш ніж за рік. Він сказав, що це було неймовірно. Я здійснила його мрію. Що може мотивувати більше? Я не знаю. Я знаю, що хлопці з його підрозділу дивляться мої матчі. Вони дуже мене підтримують. Ці військові, які захищають Україну, живуть у надзвичайно важких і небезпечних умовах… Один із моїх дуже близьких друзів, який є солдатом, зараз перебуває в надкритичній зоні. І він дивився мій матч уночі. Він написав мені, що я неймовірна. Я на цьому зупинюся, інакше заплачу (усміхається).
– Кілька років тому ви представляли Хорватію. Чому?
– Тому що я жила там багато років. Ми з батьками були політичними біженцями, бо мій батько протестував проти проросійського президента (Віктора Януковича). І йому загрожувало ув’язнення. Його офіс навіть зазнав нападу. Тому нам довелося виїхати. Ми могли б повернутися після перемоги Революції Гідності (2014 року), але, виїжджаючи 2011-го, ми втратили все. У нас не залишилося нічого. Потрібен був час. Сьогодні я знову відбудувала своє життя. Я знімаю квартиру в Києві. Я тренуюся там. Це частина того, що мотивує мене до кращих результатів: не повертатися в Україну з порожніми руками.
– Призові за перше коло Australian Open, 150 тисяч австралійських доларів (близько 86 тисяч євро), допоможуть вам у цьому сенсі?
– Так, але, знаєте, коли ваш батько в армії, коли йде війна і ти не знаєш, що буде завтра, не хочеться багато витрачати. Багато моїх друзів пішли в армію. Вони можуть бути поранені. Їхні будинки можуть бути зруйновані. Якщо я буду витрачати без обмежень, я не зможу допомогти їм у разі біди.
– На Australian Open, як і протягом усього сезону, присутні російські та білоруські гравці. Що ви про це думаєте?
– Мені дуже боляче. Це величезна проблема. Я вважаю неприйнятним, що їх не відсторонили, як це зробили в інших видах спорту. Дехто хоче переконати, що ми всі просто тенісисти, але це не так: багато хто з них підтримує свого диктатора. І це дуже легко перевірити. Ми говоримо про людей, які мають гроші та владу. Вони використовують свій імідж, щоб виправдовувати агресію проти моєї країни.
Ці люди мають можливість висловлюватися. Вони не тільки цього не роблять, але, що ще гірше, багато хто підтримує лукашенка і путіна, які стоять за вибухом, від якого тремтіла моя квартира в Києві. Це настільки несправедливо! Через них страждають моя країна і мій народ. Вони це підтримують, фінансують і беруть участь у російській пропаганді. Через них просто зараз у моїй країні гинуть невинні цивільні – жінки, діти. Це неприйнятно. Насправді в мене відчуття, ніби я живу поруч із небезпечними людьми. У них небезпечні переконання. І їхні дії небезпечні.
– Кого ви маєте на увазі конкретно?
– Наприклад, першу ракетку світу (Аріну Соболенко). Ви знали, що 2020 року вона підписала лист на підтримку лукашенка? Під час протестів у білорусі, коли вулиці були залиті кров’ю, бо тих, хто виходив на захист демократії і вимагав чесних виборів, жорстоко придушували і били. Вона підписала цей лист і заявила, що лукашенко – її президент.
Діана Шнайдер (російська тенісистка, екс-11-та ракетка світу) була нагороджена путіним. І Діана Шнайдер заявила, що буде рада отримати нагороду від свого президента. Це її власні слова з інтерв’ю.
Є також гравці, які беруть участь у виставковому турнірі, організованому Gazprom – одним із головних спонсорів війни. Цей турнір у санкт-петербурзі було організовано, скажімо прямо, щоб плюнути в обличчя спорту, заснованому на чесності та єдності, і показати, що їм все одно. У ньому брав участь (Данііл) Медведєв. І багато інших. А водночас я прокидалася від вибухів. Ви вважаєте це нормальним? Я – ні.
Джерело: sport.ua