У 2020 році турнір не проводився взагалі, а у 2021 матчі відбувалися, проте з обмеженнями через пандемію.
Лише у 2022 році ми знову бачимо заповнені арени Вімблдона – найстарішого та, мабуть, найпрестижнішого тенісного турніру у світі.
Попри напади через суперечки щодо рейтингів, на цьогорічний турнір чекали як ніколи, адже він ще обіцяє низку потенційно неймовірних двобоїв. З такими думками пропонуємо згадати про попередні турніри, аби розібратися, чому він такий величний.
Пропонуємо ознайомитися з 10 вражаючими фактами про Вімблдон, про які ви, можливо, не чули.
Саме на цьому турнірі зіграно найдовший в історії тенісний матч…
Коли 22 червня 2010 року Джон Ізнер і Ніколя Маю виходили на Корт № 18, вони й гадки не мали, що увійдуть в історію, як учасники найдовшого тенісного матчу.
У четвер, 24 червня, через 11 годин і 5 хвилин ігрового часу вони ледь волочили ноги після розіграшу тепер уже легендарних 183 геймів, що завершилися з рахунком 6–4, 3–6, 6–7(7–9), 7–6(7–3), 70–68.
Цей двобій охрестили “Нескінченним матчем”, адже лише останній його сет тривав довше за найдовший на той час матч!
… та виконано найбільшу кількість ейсів
Ті, хто не цікавиться тенісом, напевне, знають про асів – спеціалістів своєї справи, на кшталт вправних пілотів чи гравців у популярну серед відвідувачів казино гру, що зветься відео покер. Але в тенісі є ейси – подачі, які пролітають повз опонента швидше ніж за мить.
Багато чого відбулося за 11 годин матчу між Ізнером та Маю, і безліч ейсів також. По суті, саме під час цього матчу Ізнер здійснив рекордну кількість ейсів, 113, а загальна кількість ейсів за матч склала 218, що також є рекордом турніру.
Дах Центрального корту коштував 71 млн фунтів стерлінгів
Упродовж 132 років Вімблдон залежав від примх погоди, яка часто розчаровує мешканців острову в північній частині Атлантичного океану дощем.
Ті, хто в дитинстві спостерігав за іграми Тіма Генмана або Моніки Селеш пам’ятають, як гравці ховалися від дощу поки хлопчики та дівчата, що подають м’ячі, розгортали над кортом брезент.
Після спорудження над Центральним кортом висувного даху у 2009 році, ситуація частково змінилася на краще. Цей дах за приголомшливий 71 млн фунтів стерлінгів створений із повністю переробленої тканини та дозволяє організовувати важливі матчі попри дощі.
За 8 років дах, за таку ж ціну, з’явився й над Кортом № 1.
Найдовше в історії партнерство з виробником спортивних товарів
Slazenger це майже синонім Вімблдону, і це не просто так. М’ячі цього виробника спортивних товарів використовуються на цьому турнірі з 1902 року, а це найдовше співробітництво взагалі в історії.
З того часу компанія Slazenger почала працювати і в інших різновидах спорту, на кшталт гольфа та крикета, і є зразковим прикладом корисного для компанії спонсорського контракту.
Упродовж усього турніру використовується 53 000 м’ячів
Величезний попит Вімблдону на м’ячі також грає на руку компанії “Slazenger”. З комори, де відомі жовті сфери зберігаються за температури 20 °C, туби з 3 м’ячами в кожній передаються безпосередньо гравцям. Після використання вони продаються всім охочим за 2,50 фунтів стерлінгів, а отримані гроші передаються до Фонду Вімблдону.
Між іншим, а чи відомо вам, що вони стали жовтими лише в 1986 році? Раніше використовували білі м’ячі, що підтверджує відео знаменитої перемоги молодого Бориса Беккера за рік до того.
Це найбільший щорічний спортивний захід із харчуванням у всій Європі
Для того, аби нагодувати та напоїти учасників та гостей турніру, долучається понад 3 000 працівників та спеціалістів із військового планування.
Ось лише декілька рядків гастрономічної статистики цієї найбільшої європейської події за 2019 рік:
- 18 061 пакуночків риби з картоплею (традиційний британський перекус).
- 6 147 порцій пасти для учасників змагань.
- 4 242 порцій суші для учасників змагань.
- 276 291 келихів лікеру Pimm’s.
- 64 703 порцій/штук морозива.
- 191 930 порцій полуниці.
- 234 416 харчових наборів упродовж усього чемпіонату.
Якщо й це не втамує ваш голод, його вже ніщо не втамує!
Кожна травинка має бути рівно 8 мм заввишки
Організатори турніру вкрай серйозно ставляться до трави, адже це єдиний турнір серії “Великого шолому” на траві.
Їм добре відомо, що гарний турнір може за мить стати поганим, тому ретельно перевіряють навіть невидимі дрібниці.
Кваліфіковані косарі зобов’язані косити газон так, аби його висота точно дорівнювала 8 мм: вища трава заважатиме м’ячеві, а коротша дасть зворотній ефект.
Ба більше, це не звичайна трава, а багаторічна пажитниця (райграс).
Тут є свій канюк, що відганяє голубів
Руфус, пустельний канюк, може спостерігати за вімблдонським турніром лише 1 годину на день, але його роль вкрай важлива.
Кожного дня з 9 до 10 години ранку він патрулює корти та розганяє місцевих голубів, що вирішили тут заночувати. Якщо цього не робити, то вони почнуть заважати глядачам і, ба більше, зіпсують корти своїми екскрементами.
Упродовж останніх років Руфус став майже знаменитістю, його часто можна побачити на світлинах фанатів у соціальних мережах.
Кожного року продається пів мільйона товарів
За 2 тижні змагання відвідує щонайменше пів мільйона фанатів, тому не дивно, що тут усе змітається з полиць.
Один фанат купує щонайменше 1 річ, тому крамниці та кіоски ледь встигають поповнювати запаси, адже під час турніру купують майже 15 000 напульсників та понад 27 000 рушників із символікою чемпіонату.
4 візити королеви Великобританії
Навіть з урахуванням того, що до 2016 року Єлизавета II була головним меценатом Всеанглійського клуба тенісу на траві і крокету, що організовує ці змагання, саму королеву можна рідко побачити на змаганнях.
Упродовж 70-річного правління вона була тут лише 4 рази: в 1957, 1962, 1977 і 2010 році. Під час останнього відвідування турніру, гравці, разом з Енді Марреєм та Роджером Федерером, вирішили вклонитися ЇЇ Величності перед грою попри відміну такої вимоги декількома роками раніше.